Динаміка емоційності під час повномасштабного вторгнення у телеграм-каналах професійних та аматорських медіа

Автор(и)

  • В. Шевченко Навчально-науковиий інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка https://orcid.org/0000-0003-1642-1283
  • А. Тульчій Донецький національний університет імені Василя Стуса https://orcid.org/0009-0004-5247-8564

Ключові слова:

емоційність, Телеграм, Україна, новини, повномасштабна війна

Анотація

В Україні телеграм-канали стали платформою для термінових новин та сповіщень, які стосуються обстрілів, повітряних тривог, рішень уряду та здобутків збройних сил України. Дописи цих медіа відрізняються тим, що вони, незалежно від теми, містять ту або іншу емоційну реакцію (емоджі). У цьому дослідженні прослідковано динаміку використання цих емоційних реакцій за два роки із початком повномасштабного вторгнення. Для аналізу бралися телеграм-канали різних типів: «Громадське», «Телебачення Торонто» та «Украина Сейчас». Для завантаження, обробки дописів та пошуку емоджі використовувалися програми, написані мовою Python. Це дозволило виявляти усі реакції, наявні у дописах. Для ідентифікації типів емоцій використовувалася Emojipedia, де за ключовими словами «сум», «радість» тощо здійснювався пошук реакцій із відповідними значеннями. Встановлено, що для телеграм-каналів професійних ЗМІ більш популярними були негативні емоції (злість та сум). Натомість для анонімного телеграм-каналу домінували позитивні любов та радість. Окрім цього, було визначено, що деякі емоції залишалися стабільними: гордість, радість, вдячність для Громадського, радість – для Телебачення Торонто; гордість – для Украина Сейчас. Спостерігаємо також, що із часом негативна емоція замінила позитивну, що, звісно, може бути пояснено ходом подій під час повномасштабного вторгнення, сум, втому від подій, що відбуваються на фронті, у країні та світі. Також виявлено, що середовище телеграм-каналів змінює те, яким чином раніше створювалися новини: емоції стають важливою складовою. І хоча дослідники та практики у сфері медіа ще мають встановити, наскільки емоційні реакції у новинах під час повномасштабного вторгнення відповідають професійним стандартам, зазначається, що загалом реакції дозволяють, по-перше, побачити різницю у підходах до їх вираження професійними та аматорськими ЗМІ, а по-друге, відтворити певні емоційні посили для їхніх аудиторій.

Посилання

Інтерньюз. Українські медіа, ставлення та довіра у 2022 р. URL: https://internews.in.ua/wp-content/uploads/2022/11/Ukrainski-media-stavlennia-ta-dovira-2022.pdf

Стеблина Н. Алгоритм виявлення недостовірних посилань та чуток у телеграм-каналах. Образ. 2022. № 3 (40). С. 94–100. DOI: 10.21272/Obraz.2022.3(40)-94-100

Ilyuk, K., Sapolovych, E., Ryaboshtan, I. «Now we will live to the fullest!». How and why Russia has created a Telegram channels network for the occupied territories of Ukraine. Detector Media. URL: https://detector.media/monitorynh-internetu/article/199010/2022-05-05-now-we-will-live-to-the-fullest-how-and-why-russia-has-created-a-telegram-channels-network-for-the-occupied-territories-of-ukraine/

Wahl-Jorgensen, K. Emotions, Media and Politics. Cambridge: Polity Press, 2019. 248 p.

Steinert, S., Dennis, M.J. Emotions and Digital Well-Being: on Social Media’s Emotional Affordances. Philosophy & Technology. 2022. 35. DOI: 10.1007/s13347-022-00530-6

Duncombe, C. The Politics of Twitter: Emotions and the Power of Social Media. International Political Sociology. 2019. № 13(4). P. 409-429. DOI:10.1093/ips/olz013

Solovev, K., Pröllochs, N. Moral Emotions Shape the Virality of COVID-19 Misinformation on Social Media. ArXiv. 2022. URL: https://arxiv.org/abs/2202.03590

Pröllochs, N., Bär, D., & Feuerriegel, S. Emotions explain differences in the diffusion of true vs. false social media rumors. Scientific Reports. 2021. № 11. DOI: 10.1038/s41598-021-01813-2

Horner, C.G., Galletta, D.F., Crawford, J., Shirsat, A. Emotions: The Unexplored Fuel of Fake News on Social Media. Journal of Management Information Systems. 2021. № 38. Р. 1039 - 1066.

Jakubik, J., Vössing, M., Pröllochs, N., Bär, D., Feuerriegel, S. Online Emotions during the Storming of the U.S. Capitol: Evidence from the Social Media Network Parler. Proceedings of the International AAAI Conference on Web and Social Media. 2023. № 17(1). Р. 423-434. URL: https://doi.org/10.1609/icwsm.v17i1.22157

Oh, S., Lee, S.Y., Han, C. The Effects of Social Media Use on Preventive Behaviors during Infectious Disease Outbreaks: The Mediating Role of Self-relevant Emotions and Public Risk Perception. Health Communication. 2020. № 36. Р. 972 – 981.

Li, X., Zhou, M., Wu, J., Yuan, A., Wu, F., Li, J. Analyzing COVID-19 on Online Social Media: Trends, Sentiments and Emotions. ArXiv. 2020. URL: https://arxiv.org/pdf/2005.14464.

Ma, Y., Yang, Y., Jiao, H. Exploring the Impact of Urban Built Environment on Public Emotions Based on Social Media Data: A Case Study of Wuhan. Land. 2021. № 10(9). 986. P. 1-24. DOI: 10.3390/land10090986

Ihlebæk, K.A., Holter, C.R. Hostile emotions: An exploratory study of far-right online commenters and their emotional connection to traditional and alternative news media. Journalism. 2021. 22. P. 1207 – 1222.

Pellert, M., Metzler, H., Matzenberger, M., García, D. Validating daily social media macroscopes of emotions. Scientific Reports. 2021. 12. DOI: 10.1038/s41598-022-14579-y

Stsiampkouskaya, K., Joinson, A.N., Piwek, L., Stevens, L. Imagined Audiences, Emotions, and Feedback Expectations in Social Media Photo Sharing. Social Media + Society. 2021. 7. DOI: 10.1177/20563051211035692.

Karami, A., Zhu, M., Goldschmidt, B., Boyajieff, H.R., Najafabadi, M.M. COVID-19 Vaccine and Social Media in the U.S.: Exploring Emotions and Discussions on Twitter. Vaccines. 2021. 9. DOI: 10.3390/vaccines9101059

Maier, J., Nai, A. Roaring Candidates in the Spotlight: Campaign Negativity, Emotions, and Media Coverage in 107 National Elections. The International Journal of Press/Politics. 2020. 25. P. 576 – 606.

Choi, J., Lee, S.Y., Ji, S.W. Engagement in Emotional News on Social Media: Intensity and Type of Emotions. Journalism & Mass Communication Quarterly. 2020. № 98. P. 1017 – 1040.

Стеблина Н. Цифрові інструменти для медіааналітика. Одеса: Фенікс, 2023.

Стеблина Н. Аналіз емоційності українського цифрового політичного дискурсу під час повномасштабного вторгнення рф (за матеріалами найбільш популярних телеграм-каналів). Політичне життя. 2022. 2. C. 43 – 47. URL: https://jpl.donnu.edu.ua/article/view/12182/12073

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-27

Номер

Розділ

ЖУРНАЛІСТИКА ТА СОЦІАЛЬНІ КОМУНІКАЦІЇ