Фреймування російсько-української війни у польських медіа: векторизація громадської думки

Анотація

Медіа сьогодні є не лише каналами комунікації, але й засобами віддзеркалення й формування суспільної думки. В умовах російсько-української війни, дослідження напрямку векторування суспільної думки дає можливість зрозуміти загальний вектор сприйняття подій і рівня підтримки України. Використовуючи програмні методи статистичного аналізу (Python), відштовхуючись від теорій фреймінгу (Е. Гофман) і порядку денного (М. Мак-Комбс, Д. Шоу), авторка досліджує особливості формування фектору сприйняття подій в російсько-української війни, аналізує підходи до розуміння ситуації й концептуалізації дійсності відповідно до політичних пріоритетів й історичних упереджень. Зокрема, звертається увага на формування сематичного поля навколо ключових лексем («війна», «смерть», «перемога», «страх» та ін.), що дає змогу простежити емоційне забарвлення повідомлення, а також формування певного алгоритму, за яким повинні сприйматися описувані у матеріалі події. Особлива увага була приділена використанню мета-тегів як стратегії відповіді на запити аудиторії й алгоритмам пошукових систем (зокрема, Google), які, по суті, є віддзеркаленням ключових слів відповідно до яких аудиторія здійснювала пошукові запити. Аналіз статистичних даних, наданих Державною службою статистики Польщі, дослідження рівня медіа- і політичної грамотності польського населення (аналіз опитувань і обробка отриманих результатів) дав можливість простежити залежність між рівнем інфомедійної грамотності аудиторії й популярністю певних тематичних напрямків в межах категорії «Війна в Україні». Зокрема, мова йде про зріст популярності у соціальній мережі Facebook групи «Польський рух антивоєнний», який підкреслює, що Україна і Польща мають історичне пограниччя (Волинська трагедія), в межах якого все ще залишається недокінця вирішеним конфлікт.