Роль органів місцевого самоврядування в Україні у забезпеченні енергетичної стійкості громад в умовах воєнного стану шляхом диверсифікації генерації

Анотація

У статті комплексно досліджено організаційні, правові, фінансові та економічні механізми діяльності органів місцевого самоврядування (ОМС) в розрізі забезпечення енергетичної безпеки та підвищення рівня автономності територіальних громад в умовах воєнного стану. Визначено, що внаслідок системних та цілеспрямованих пошкоджень об’єктів централізованої енергетичної інфраструктури критично важливого значення для виживання муніципалітетів набуває децентралізація та диверсифікація джерел генерації на місцевому рівні. На основі аналізу чинного законодавства України, зокрема законів «Про енергетичну ефективність» та «Про відновлення та зелену трансформацію енергетичної системи», детально встановлено повноваження, функції та реальні інструменти ОМС у процесі розгортання об'єктів розподіленої генерації. Особливу увагу приділено практичним аспектам впровадження газопоршневих когенераційних установок, будівництва автономних блочно-модульних котелень на альтернативних видах палива, а також інтеграції систем із використанням відновлюваних джерел енергії (зокрема сонячних електростанцій для водоканалів та лікарень) спільно з промисловими системами накопичення енергії (BESS). Проаналізовано динаміку нормативно-правового регулювання правовідносин у сфері енергетичного менеджменту в громадах під час війни, акцентовано на інституційних змінах та спрощенні дозвільних процедур. У роботі виділено та класифіковано ключові фінансово-бюджетні, бюрократичні та інфраструктурні бар’єри, з якими стикаються ОМС при спробах автономізації об’єктів критичної інфраструктури. Серед них виокремлено проблему вилучення «військового» ПДФО, дефіцит місцевих бюджетів, тривалі процедури отримання технічних умов на приєднання від операторів систем розподілу (обленерго), а також гострий брак кваліфікованих кадрів на місцях. Запропоновано прикладні шляхи подолання окреслених викликів шляхом активного залучення міжнародної технічної допомоги, транскордонного співробітництва, використання платформи DREAM для залучення інвестицій, а також ширшого впровадження енергосервісних (ЕСКО) контрактів і створення муніципальних револьверних фондів. Сформульовано практичні рекомендації щодо обов'язкового інтегрування інструментів диверсифікації генерації до місцевих Стратегій розвитку громад та Муніципальних енергетичних планів (МЕП) у межах реалізації концепції «зеленого» відновлення та модернізації локальних енергетичних систем у повоєнний період.