Участь громадян у прийнятті рішень в умовах високих безпекових загроз в Україні

Анотація

У роботі зосереджено увагу на визначенні специфіки трансформації громадянської участі в Україні в умовах воєнного стану та високих безпекових загроз. Обґрунтовано, що ефективне повоєнне відновлення та сталий розвиток держави є пріоритетами, реалізація яких безпосередньо залежить від здатності органів влади налагодити якісний діалог із територіальними громадами та залучити громадян до управлінських процесів. Встановлено, що попри об’єктивні обмеження окремих прав і свобод, передбачені статтею 64 Конституції України, принцип народного суверенітету залишається незмінним, що зумовлює необхідність збереження інклюзивних механізмів політичного впливу для всіх категорій населення. У роботі запропоновано шляхи забезпечення участі громадськості в управлінських рішеннях. Особливу увагу зосереджено на розвитку електронної демократії як найбільш адаптивного та ефективного інструменту в умовах цифровізації країни. Досліджено роль цифрових державних сервісів, зокрема порталу «Дія», та освітніх ініціатив з цифрової грамотності у забезпеченні чотирьох рівнів участі: інформування, консультацій, діалогу та партнерства між владою та громадою. Також виокремлено важливість збереження офлайн-форматів та діяльності органів самоорганізації населення (будинкових, квартальних, вуличних комітетів). Такі структури виступають надійною опорою для вирішення локальних проблем, надання допомоги внутрішньо переміщеним особам та швидкої самоорганізації мешканців на місцях. Окремий акцент зроблено на необхідності впровадження спеціальної інклюзивної політики залучення вразливих груп — військовослужбовців, ветеранів та ВПО — через інституціоналізацію консультативно-дорадчих органів та ветеранських хабів. Визначено, що така участь є основою адаптивного врядування, де зворотний зв’язок є ключовим елементом стійкості держави. Поєднання електронних механізмів демократії та безпечних форм офлайн-взаємодії є необхідною умовою для збереження демократичного характеру держави, виконання вимог європейської інтеграції та підвищення інституційної стійкості України.