Напрями підвищення конкурентоспроможності територіальних громад Вінниччини на основі оптимізації інституційних чинників

Анотація

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення конкурентоспроможності територіальних громад України в умовах воєнного стану, післявоєнного відновлення та поглиблення процесів децентралізації. Сучасні виклики вимагають від органів місцевого самоврядування формування ефективного інституційного середовища, здатного забезпечити стале економічне зростання, фінансову самодостатність, високу якість публічного управління та адаптивність до зовнішніх і внутрішніх ризиків. Особливої актуальності ця проблема набуває для територіальних громад Вінницької області, які характеризуються різним рівнем соціально-економічного розвитку, фінансової спроможності та інституційної зрілості. Метою статті є обґрунтування напрямів посилення впливу формальних і неформальних інститутів на підвищення конкурентоспроможності територіальних громад Вінницької області та розроблення практичних рекомендацій щодо зміцнення їх інституційної спроможності. У дослідженні використано системний, інституціональний, структурно-функціональний, порівняльний, аналітичний та логічний методи, що дозволили комплексно оцінити сучасний стан функціонування територіальних громад, визначити ключові інституційні чинники їх розвитку та сформувати пропозиції щодо вдосконалення системи місцевого управління. Теоретичною основою дослідження стали положення інституціональної теорії, концепцій good governance, rule-based systems, new public management, endogenous development та сучасних підходів до розвитку місцевого самоврядування. За результатами дослідження встановлено, що підвищення конкурентоспроможності територіальних громад має базуватися на комплексному розвитку формальних і неформальних інститутів. Обґрунтовано необхідність удосконалення стратегічного та просторового планування, розвитку середньострокового бюджетування, програмно-цільового методу, цифрової трансформації органів місцевого самоврядування, модернізації кадрової політики, запровадження систем оцінювання ефективності діяльності та посилення механізмів публічної підзвітності. Запропоновано трирічний план реалізації заходів, спрямованих на зміцнення інституційної спроможності громад, розвиток інвестиційної привабливості, цифровізацію управлінських процесів, розширення міжнародного співробітництва та підвищення фінансової стійкості. Значну увагу приділено розвитку неформальних інститутів – довіри, соціального капіталу, громадської участі, партнерської взаємодії між владою, бізнесом і громадськістю, а також формуванню локальної ідентичності. Доведено перспективність адаптації європейського підходу LEADER як інструменту мобілізації місцевих ресурсів, розвитку партнерств і підтримки ініціатив «знизу», що сприятиме зміцненню соціальної згуртованості та активізації економічного розвитку громад. Зроблено висновок, що забезпечення довгострокової конкурентоспроможності територіальних громад можливе лише за умови комплексного поєднання ефективних формальних механізмів управління з розвитком неформальних інститутів, які формують довіру, співпрацю та громадянську активність. Реалізація запропонованих рекомендацій сприятиме підвищенню якості публічного управління, зміцненню фінансової та інституційної спроможності громад, розширенню інвестиційних можливостей, розвитку міжмуніципального й міжнародного партнерства, а також створенню передумов для сталого соціально-економічного розвитку територіальних громад Вінницької області в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення України.